ЯКЩО НОСОВА ПЕРЕТИНКА ВИКРИВЛЕНА, ЛЮДИНА МОЖЕ ПОГАНО ДИХАТИ І ХВОРІТИ НА ГАЙМОРИТ

Коли потрібна операція?

Людей, які не можуть нормально дихати носом і часто хворіють на гайморит, доволі багато. Та коли на прийомі у лікаря вони чують, що в них викривлена носова перетинка, їх охоплює страх перед операцією, адже викривлену ділянку перетинки треба видаляти!

Але насправді хірургічне втручання потрібне далеко не завжди. Докладніше про це розповів лікар-отоларинголог поліклініки №1 Житомирської центральної міської лікарні №1 Роман Шапарчук.
- Практично немає людей, у яких ідеальна носова перетинка, - пояснює лікар. - Викривлення бувають різної форми та ступеня, бувають навіть шипи носової перетинки. Трапляється викривлення зовнішнього носа, яке є косметичним дефектом і хвилює більше жінок, ніж чоловіків, але частіше за все ніс у людини рівний, а сама носова перетинка може бути викривлена.
- Від чого це залежить? - запитую у Романа Віталійовича.
- Голова дитини інтенсивно росте до 18 років, приблизно у 21-25 років ріст завершується. Тому буває так, що в дитинстві перетинка рівненька, а коли починається активний ріст, вона викривляється. Крім того, на будову перетинки впливає харчування людини, а саме вживання продуктів, які містять гормони, а ще травматичні чинники.
- Чи завжди викривлення заважає людині нормально дихати?
- Все дуже індивідуально. Буває так, що носова перетинка істотно викривлена, а людина взагалі не скаржиться на погіршення носового дихання, добре спить вночі і не хворіє на отити та гайморити. А буває навпаки: перетинка майже рівна, а людина важко дихає, часто запалюються пазухи носа та вуха. Це відбувається тому, що на порушення дихання носа в першу чергу впливає не носова перетинка, а специфічні раковини в носі, які можуть збільшитися чи зменшитися в розмірах у 10 разів. І саме патологія цих раковин частіше спричиняє погіршення носового дихання, ніж носова перетинка. Але коли викривлення перетинки - це одна з причин поганого самопочуття людини, дійсно постає питання про видалення викривленої частини перетинки. Та навіть після такої операції чимало людей продовжують скаржитися, бо в порушенні функції носа носова перетинка грає приблизно 10%, а 90% - інші чинники, яких достатньо.
- Буває, що під час лікування у стоматолога в гайморову пазуху потрапляють шматочки пломбувального матеріалу і починає розвиватися інфекція…
- Таке дійсно трапляється. Багато залежить від будови гайморових пазух у конкретного пацієнта. Справа в тому, що інколи коріння верхніх зубів (частіше 4-6) знаходяться в гайморових пазухах, і коли стоматолог робить депульпацію (видалення) зубного нерва, в пазуху потрапляють пломбувальні матеріали і починає розвиватися інфекція. Але не завжди. Кожна людина таку ситуацію переносить по-різному. В однієї людини може бути багато пломбувального матеріалу, а вона ніколи в житті не відчує жодного дискомфорту, а в іншої потрапить крихітний шматочок і одразу спричинить хронічний гайморит, в тому числі грибковий. В такому випадку чужорідне тіло треба негайно видаляти хірургічним шляхом, тому що на ньому утворюється грибок, який неможливо вивести жодним медичним препаратом.
- Багато людей при гострому гаймориті бояться робити прокол пазухи, вважаючи, що після проколу гайморит буде переслідувати їх постійно і стане хронічним.
- Ні, це неправда. При гострому гаймориті робиться прокол, щоб видалити гній, а потім цей отвір затягується і вже ні на що не впливає. (Це як укол у п'яту точку - через кілька днів місце уколу повністю затягується і жодних наслідків не несе). Звичайно, людина знову може захворіти гайморитом через деякий час, через 5 чи 10 років, але той прокол тут ні до чого, це взагалі не причина виникнення хвороби. В той же час якщо при гострому гаймориті людина відмовляється від проколу, тобто гній з пазух не видаляється, процес лікування стає довгим і буває не зовсім ефективним. А якщо людина погано лікується чи не доліковується, гайморит переходить у хронічний. Тому я хочу підкреслити: якщо лікар пропонує зробити пункцію, значить, це вкрай необхідно. Це робиться тоді, коли слиз та гній накопичуються в гайморовій пазусі і зовсім немає відтоку, а якщо відток слизу з пазухи нормальний, пункції робити не потрібно. В кожному випадку своя стратегія лікування, яку визначає тільки лікар, бо він бачить всі нюанси існуючої проблеми, про які пацієнт знати не може, але згоду на пункцію дає саме пацієнт.

Юлія Мельничук

Баннер
Баннер

Лента новостей

сейчас на сайте

Сейчас 133 гостей онлайн

Газета "Эхо" © 1989-2018. При любом использовании материалов сайта ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на на http://www.exo.net.ua обязательна
новости житомира