Збори поставили на анонімці крапку

У Пугачівському дитячому будинку-інтернаті, що в Коростенському районі, на повному державному забезпеченні перебувають вісімдесят дві дівчинки зі складними патологіями нервової системи, зумовленими аномаліями розвитку головного мозку, генетичною патологією та наслідками перенесених нейроінфекцій. До того ж ці діти мають аномалії розвитку внутрішніх органів і опорно-рухового апарату та мовленнєві розлади. Словом, реабілітація таких наших громадян - це складний та довготривалий процес, який потребує чималого терпіння від тих, хто їх виховує та обслуговує. Досить сказати про те, що хоча ці діти можуть пересуватися, але до самообслуговування не здатні і тому весь час змушені користуватися підгузками.

І ось нещодавно один з членів колективу у листі до редакції газети "Эхо" анонімно звинуватив керівника інтернату та його заступника в тому, що вони, мовляв, утискують своїх вихованців, а до підлеглих нібито ставляться як до порожнього місця. Звичайно ж, відповідно до Закону України "Про звернення громадян", анонімки можна не розглядати, але у зверненні називалися такі факти, що головний редактор газети "Эхо", депутат обласної ради Володимир Михайлович Яцкевич призначив журналістське розслідування. Чому ми не публікуємо лист-анонімку, стане зрозуміло далі.
Минулого тижня журналіст газети і заступник начальника головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації Анатолій Дяченко поспішили до цього дитячого будинку-інтернату, який розташований на Коростенщині, в с. Березневе. Дорогою Анатолій Петрович розповів, що вже впродовж 16-ти років колектив інтернату очолює досвідчений керівник, заслужений працівник соціальної сфери України, нині депутат районної ради Іван Григорович Гулідов. І що до цього часу на нього та його заступника подібних скарг не надходило.
При в'їзді на територію інтернату встановлений гранітний хрест "Спаси и сохрани", поруч будується церква. В коридорі адмінприміщення великий стенд, де на фото зафіксовано, як колектив інтернату разом з керівником ремонтує старі приміщення і будує нові. На іншій стіні висять понад тридцять почесних грамот та подяк, які колектив під керівництвом І. Гулідова отримав за сумлінну працю від держави та громадських організацій. Що ж зараз думають про свого керівника люди?
...А до актової зали вже сходилися працівники закладу. Адже директор образився на принизливі звинувачення в анонімці і призначив загальні збори, аби весь колектив надав оцінку його діяльності. А щоб його не звинуватили ще й у тиску на підлеглих, директор на час зборів залишився у своєму кабінеті, якого він, до речі, як і посади, за вимогою колективу міг позбутися.
Збори проводили голова первинної профспілкової організації інтернату Микола Кукулевський і начальник управління праці та соціального захисту райдержадміністрації Лілія Ситник. Традиційної президії як такої не було, бо гості закладу, серед яких був також голова ради директорів інтернатних установ Яків Шишук, зайняли місця в залі, яка, до речі, була повна, довелося навіть стільці доставляти.
Після того як зачитали анонімного листа, бажаючих висловитися з приводу його змісту виявилося немало. Але жоден з виступаючих не сказав на адресу директора і його заступника жодного поганого слова. Навпаки, хвалили за діяльність на благо закладу та його вихованців. Ось, наприклад, що сказала про І. Гулідова вихователька Лідія Кириленко, яка чудово пам'ятає, яким заклад був до нинішнього директора.
"Іван Григорович прийшов сюди в 1995 році, - сказала Лідія Іванівна. - І, чесно кажучи, приймати інтернат він бажання не мав, настільки були поганими умови для його функціонування. Але колектив, який тоді працював, покладаючись на його досвід, умовив його не кидати всіх напризволяще". Інші промовці розповіли, як Іван Гулідов, сам засукавши рукава, і їх примусив працювати, адже тоді внаслідок розмороженої системи опалення застуджені діти тіснилися в двох кімнатах, усюди був сморід. А обід для дітей складався з супу з макаронами та макаронів з двома шматочками хліба. "Новий директор узявся виправити становище, і робота закипіла. Він зумів для цього мобілізувати весь наш колектив, підняти дух і викликати натхнення в людей для вирішення проблем інтернату!".
Ось коротенько про те, що було зроблено в інтернаті, територія якого займає 9,8 гектара. Тут суттєво покращилися і умови проживання дітей, і умови праці обслуговуючого персоналу, для чого у зв’язку з недостатнім фінансуванням державою вишукуються й інші джерела надходження коштів, будівельних матеріалів, одягу та продуктів харчування для дітей. А задля цього ведеться активна співпраця з керівниками підприємств районного центру та району, благодійними фондами і релігійними конфесіями. До речі, І. Гулідов теж колись працював директором на одному із заводів Коростенщини.
Лише за останні п'ять років інтернат отримав гуманітарної допомоги на суму 1,4 мільйона гривень. За допомогою спонсорів відремонтовано навчальний корпус, у класах якого постелена тепла підлога та встановлене сучасне ігрове обладнання. В усіх кімнатах є також телевізори та музичні центри. Із заміною даху відремонтовано спальний корпус. Це приміщення, між іншим, було побудоване ще в 1850 році. Ремонт зроблений частково за державні кошти, частково за спонсорські. Власними силами проведена часткова заміна 800-метрової водогінної системи. В котельні сучасні опалювальні котли, які працюють на місцевих видах палива. Освітлювальні прилади замінені на економлампи. На державні кошти побудовані та введені в експлуатацію сучасні очисні споруди. На спонсорські кошти придбано автомобіль "Швидкої допомоги". Біля кожного корпусу клумби. Пішохідні доріжки заасфальтовані. За фінансової підтримки Української православної церкви в США придбано обладнання вартістю сто тисяч гривень для дитячого спортивно-ігрового майданчика, де є також навіс для прогулянок дітей на свіжому повітрі за будь-яких погодних умов. У просторій затишній їдальні п’ятиразове харчування відбувається в одну зміну. А меню на кожен день розраховується дієтологом на комп'ютері.
В інтернаті відкрито відділення ранньої соціально-психологічної реабілітації. Адже одне з головних завдань педагогів - навчити вихованок самостійно їсти, пересуватися та говорити. Іван Григорович зізнався в тому, що йому дуже радісно спостерігати за тим, які позитивні зміни відбулися й відбуваються з дітьми завдяки системній реабілітаційній роботі з ними.
- Коли я вперше побачив дітей, - згадав директор, - вони тільки й могли, що з сумом дивитися на відвідувачів. Сьогодні наші діти на благодійних виставках дитячих малюнків "Дорога майбутнього" вже отримують дипломи. А ізюминкою є відкритий тут перший в Україні Монтессорі-центр для розумово відсталих дітей. Заняття за методикою Марії Монтессорі, італійського педагога-фахівця, дозволяють дитині розвивати увагу, пам'ять, мовлення, моторику та творче і логічне мислення.
Після зборів, на яких усі присутні без винятку проголосували за те, щоб не давати анонімці ходу і на тому поставити крапку (тому анонімне звернення й не оприлюднювалося. - Ред.), ми побували в усіх приміщеннях інтернату і зустрілися з усіма групами вихованок. І всюди найкращим підтвердженням рішення загальних зборів колективу було те, з якою радістю, немов батька, діти зустрічали Івана Григоровича Гулідова.
То хто ж та людина, яка вирішила спаплюжити ім’я талановитого керівника?..
Валерій ЧЕРНИШ

Баннер
Баннер

Лента новостей

сейчас на сайте

Сейчас 111 гостей онлайн

Газета "Эхо" © 1989-2018. При любом использовании материалов сайта ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на на http://www.exo.net.ua обязательна
новости житомира