Попри війну, економічні труднощі та реформу фінансування, стоматологічна служба Житомира продовжує працювати, оновлювати обладнання й допомагати пацієнтам.
Наразі вирішила навідатись до однієї з найвідоміших стоматологічних поліклінік, що знаходиться в центрі міста, на вулиці С. Ріхтера. Про виклики сьогодення, підтримку військових та перспективи галузі ми поговорили з директором комунального підприємства «Стоматологічна поліклініка №1 м. Житомира» Сергієм Чепюком.
— Сергію Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, про роботу вашого закладу.
— Наш медичний заклад складається з двох терапевтичних, хірургічного та ортопедичного відділень де працюють 171 людей. Такий колектив цілком спроможний надавати відповідний спектр послуг населенню міста і області. Щодня до нас звертаються люди з різними проблемами, і ми прагнемо, щоб кожен пацієнт отримав якісне лікування та людяне ставлення.
— Війна поставила перед медичною галуззю чимало викликів. Як вдається їх долати?
— Безперечно, маємо досить складні питання, які диктує сьогодення, проте мусимо їх вирішувати. Але, дякуючи Богу, ми не залишені один на один з ними: на допомогу приходить депутатський корпус міської влади. Так, наприклад, цього року нам виділили 1,5 млн грн для покращення матеріально-технічної бази поліклініки. На ці кошти ми закупили дев’ять стоматологічних установок, робимо ремонти задля покращення умов для пацієнтів.
Хотілось би зробити значно більше, але, на жаль, все зводиться до нестачі коштів. Однак ми поступово рухаємося вперед.
— З переходом на госпрозрахунок працювати стало складніше?
— У 2020 році вся стоматологічна служба України повністю перейшла на самоокупність, на госпрозрахунок, що призвело до зменшення звернень людей до поліклініки. Дуже прикро, що при невеликих розмірах пенсій населення неспроможне повноцінно пролікуватися та зробити протезування. Багато стоматологічних закладів країни або скоротилися до мінімуму, або закрилися повністю.
— А яка ситуація із стоматологічною допомогою в європейських країнах?
— Існує думка, що в Європі стоматологія повністю безкоштовна, але це не зовсім так. У багатьох країнах стоматологічні послуги також оплачуються пацієнтами або покриваються добровільним медичним страхуванням лише частково. Державне фінансування стоматології, як правило, обмежене, бо це важким тягарем лягає на бюджет країни. Тому ця проблема характерна не лише для України.
Водночас низькі доходи нашого населення впливають і на можливості медичних закладів. Середня заробітна плата лікаря сьогодні становить близько 20 тисяч гривень, а щоб трішки підняти її, мусимо піднімати ціну на послуги для населення.
— Розкажіть про державну програму допомоги військовослужбовцям.
— Сьогодні в Україні існує державний пілотний проєкт: надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям, захисникам і захисницям, які служать нині або служили в Збройних Силах. Так, виділяється сума в розмірі 25 тис. грн на лікування зубів та 35 тис. грн – на протезування. Повністю безкоштовне протезування зубів для тих, хто має статус учасника бойових дій та для військовослужбовців, які нині служать у Збройних Силах України, а лікування –для учасників бойових дій. Крім того, завдяки підтримці депутатського корпусу міської ради додатково фінансується протезування окремих пільгових категорій населення. Це реальна допомога людям, які її найбільше потребують.
— Попри всі труднощі, ваш колектив не лише працює, а й розвивається. У чому секрет?
— Слава Богу, це так. При всіх складнощах часу, колектив медичного закладу працює злагоджено. Усі прекрасно усвідомлюють своє призначення та фах, тому працюють з повною віддачею сил та досвіду. До нас приєдналися ортопедично-комунальне підприємство «Стомакс» і госпрозрахункова поліклініка, що була розташована на розі вулиць В. Бердичівська та І. Кочерги. Ми людей влаштували, сформували гарний колектив. В цьому є велика заслуга «міцного кістяка», тих, хто своєю багатолітньою працею заслужив шану від людей.
Особливо хочу відзначити наших досвідчених лікарів, які стали справжніми наставниками для молодих спеціалістів. Це хірурги Еліна Курта та Людмила Кравчук, завідувачі терапевтичними відділеннями Володимир Мельник та Наталія Хробуст, завідувач ортопедичним відділенням Олег Чудля разом зі своїми колективами. Перерахувати всіх неможливо, але можу впевнено сказати: кожен працівник сумлінно виконує свою справу й щиро дбає про пацієнтів.
Окремі слова вдячності хочу адресувати медичному директору Юрію Ковальському та заступниці директора Наталії Власюк. Протягом трьох із половиною років, поки я проходив службу в Збройних Силах України, саме вони забезпечували стабільну роботу закладу, допомагали розвиватися навіть у надзвичайно складних умовах воєнного часу.
— Сергію Миколайовичу, що ви хотіли б сказати нашим читачам на завершення?
— Головне — не втрачати віри. Я переконаний, що стоматологічна служба Житомирщини має майбутнє. Наш заклад оснащений сучасним обладнанням, у нас працюють професійні лікарі, ми готові надавати людям якісну допомогу. Головна проблема сьогодні — фінансові можливості населення. Війна змушує багатьох відкладати лікування, думаючи насамперед про найнеобхідніше.
Але жодна війна не триває вічно. Після найтемнішої ночі неодмінно настає світанок. Вірю, що настане день, коли над Україною знову буде мирне небо, люди житимуть із упевненістю в завтрашньому дні — дні відродження нашої держави. У це я вірю всім серцем!
Ольга ОЛЬЖИНСЬКА
