На цьому тижні до України завітав голова Росспоживнагляду Геннадій Онищенко. Він висловив повну готовність до відновлення експорту українських сирів до Росії. Проте для того, щоб були зняті всі заборони, вітчизняні підприємства мають усунути ряд недоліків. А для недопущення подібних ситуацій в майбутньому. Україна та Росія мають уніфікувати технічні регламенти. Тож можна прогнозувати, що так звана «сирна війна» підходить до завершення. Про причини, які до неї призвели, торгівельні відносини з РФ та їхню перспективу розповів експерт аграрних ринків, керівник ІА «AgroNews» Руслан Швець у ефірі Українського національного радіо.
- Пане Руслане, добрий вечір! Що ми можемо сказати, які висновки зробити, виходячи з цієї історії? Для нас, для України, висновок, що звинувачення були безпідставні, і пальмової олії у сирній продукції українського виробництва не було?
- Це дійсно так, і це підтверджують дані і факти на, які ми вже можемо опиратися. Вчора справді відбулася зустріч Петра Порошенка і Миколи Присяжнюка з головою Росспоживнагляду Геннадієм Онищенком. Петро Порошенко заявив, що є певні домовленості про те, що вже найближчим часом буде відновлене постачання української молочної продукції на територію РФ. Але на сьогоднішній день нам не відомо чітко встановленої дати.
- Я думаю, що варто уточнити для слухачів, що РФ не зняла своїх претензій. Коли багатьма експертизами з’ясувалось, що ніякої пальмової олії в сирній продукції українського походження не виявлено відразу прозвучала інша заява, в якій йшлося про те, що все одно сирна продукція українського виробництва не відповідає російським стандартам. Але за якими параметрами нам не оголошували.
- Це дійсно так. Коли пальмову олію у сирах українського виробництва не виявили, російська сторона зробила зауваження, щодо певних розбіжностей у приготуванні сиру, а саме, що виробництво даного продукту, нібито, не відповідає тим критеріям і нормам, які запровадженні в Росії. Якщо глибше подивитись на ситуацію, на мою думку, ці питання елементарно технічно вирішуються. До того часу, наші підприємства, протягом багатьох років постачали український сир на територію Росії, і тут, в один момент нібито виявляється, що український сир може зашкодити здоров’ю громадянам Росії. А насправді виявилося, що пальмової олії не має, і вже ніхто про небезпеку здоров’я не говорить.
- Складається враження що, всі ці роки Роспоживнагляд РФ не ефективно працював, не уважно дивився.
- Можливо, але тут є й інше питання. Якщо аналізувати ситуацію з інспектуванням заводу «Гадячсир», в результаті якого не виявлено пальмової олії, то воно внесло певні корективи, які має виправити підприємство, щоб вийти на ринок Росії - це цілком нормальна справа. Будь-яке підприємство, яке хоче постачати, або воліє виходити на будь-який ринок, має адаптувати свій продукт під ті вимоги, які декларує певна держава. Я думаю, що будь-який завод, якби такі заявки були подані в робочому порядку, без таких голосних заяв та без преси, вони б усі були вирішені у робочому порядку. І не було б потреби у призупиненні поставки сирної продукції в Росію. Через це, за різними даними статистики, підприємства, які виробляють сирну продукцію, втрачають до 20 мільйонів, а то і більше.
- Величезні цифри. Що цікаво, в липні РФ стає повноправним членом СОТ, в якій Україна вже декілька років перебуває. Як відомо стандарти продукції СОТ однакові для усіх, у тому й то суть подібних об’єднань, щоб стандартизувати продукцію, щоб не було подібних історій. Що виходить, що в липні ця історія вже була б неможливою?
- Напевно так.
- Тоді виникає інше питання: виходить що Росія, вступаючи у СОТ погіршує свої стандарти?
- Якщо проаналізувати ситуацію, яка на сьогодні сталася з контролем якості, за словами Порошенка, сертифікувати український сир на відповідність російським вимогам, буде все одно українська лабораторія. Виникає припущення, що таке рішення було прийнято в зв’язку з тим, що російська сторона не визнає контролю якості тих лабораторій, які проводить Держветфітослужба України або її лабораторій.
- Як добре, що Ви згадали про цей нюанс. Це одна з частин нових домовленостей. Відтепер РФ буде інспектувати український сир в одній із українських лабораторій. Знову ж таки, яка саме це буде лабораторія нам не відомо, і здається вона ще не визначена. І це дуже цікаво. По –перше, це мабуть, не офіційна все-таки організація, чи не найвищого державного рівня, це не міжнародна організація, і що найбільш дивно, з точки зору Росії, яка останнім часом не дуже довіряє нам у торгових стосунках, що це буде українська організація. Які стосунки у Росії з цією нашою лабораторією? Що це за такий хід?
- Можливо, це пов’язано з тим, як Ви зазначали з тим, що Росія вступає в СОТ. Ця українська лабораторія, яка має тестувати український сир буде відповідати стандартам ЄС, але ніде не сказано, що лабораторії, які до цього інспектували і перевіряли сир не відповідають цим стандартам. Виходячи з цього, можна сказати, що всі наші лабораторії, які до цього часу інспектували сир, відповідають тим світовим стандартам контролю за якістю. В цьому питанні є певні моменти відповіді на які, наразі складно знайти. Якщо, наразі, взяти ситуацію з перевіркою сирів на вміст пальмової олії, коли їх перевіряди інші лабораторії, і навіть іноземні, і вони там не знайшли вмісту пальмової. Тож з’являються запитання до тих служб, які інспектують продукцію в Росії.
- Пане Руслане, «сирна війна» тривала довго, було багато переговорів і зараз, це можливо збіг, до переговорного процесу підключився новопризначений Міністр економіки Петро Порошенко, і питання зрушилося з мертвої точки. Звісно у Петра Олексійовича, доволі серйозний досвід просування української аграрної продукції на зовнішній ринок, але чи справді вдалось йому знайти, якісь такі аргументи, які змусили РФ поступитися?
- Я думаю, що це логічне завершення нелогічного протистояння, тому що в любому випадку той обсяг продукції, яку споживає РФ ніщо не компенсує. Я думаю, що ці питання були підняті в розрізі вирішення якихось питань, які наразі нам невідомі. Тим паче, що «сирна війна» не могла тривати вічно. Скільки було зроблено з боку Міністерства аграрної політики, і з боку нашої Держветфітослужби, наших представництв та консульств, тож на сьогоднішній день дійсно прийшов час закінчити цю «війну» і прийти до якогось результату. Те, що ми бачимо сьогодні логічно. Тобто, люди мали б просто приїхати, проінспектували, зробити приписи на підприємства, а ті, в свою чергу, мали б виправити порушення. Торгівельні кордони мали б бути відкриті. На мою думку, повноцінної заслуги Петра Порошенко у вирішені цього питання не має. Це спільна дія всіх відомств, які зацікавлені в тому, щоб наші заводи працювали, і всі були задоволені.
- Голова Роспоживнагляду Геннадій Онищенко, до речі українець за походженням, в Києві дав прес-конференцію. Склалося враження, в усякому разі мені, що йому було дещо не звично за українськими традиціями давати відповіді на прес-конференції без підготовки на всі запитання. Одна журналістка поставила запитання: чи правда , що Росія в майбутньому планує заборонити українське пиво на своїй території? На що він відповів: що алкоголь це, взагалі, зло, і не потрібно про нього запитувати. Потім, коли вже журналістка спробувала уточнити своє запитання, пан Онищенко сказав: не нахабнійте, Ви поставили запитання, слухайте тепер відповідь, не додавши ніякої конкретики. На Вашу думку, чи насправді варто очікувати з боку РФ подібних заборон на інші групи товару після вирішення ситуації із сирною продукцією?
- На мою думку, ситуація з сирною продукцією виникла з нічого, і якщо, аналізувати ситуацію, щодо якості, вона не відповідає дійсності. Ситуація можлива з іншими групами товарів, для того, щоб вплинути на певні процеси, які відбуваються в Україні. Я не виключаю цього. - Наприклад, це може бути просування питань, щодо Митного союзу, Зони Вільної Торгівлі з СНД? - Ці питання виникають в тому числі, тому що, наразі не відомо з якого боку і чому так відбувається насправді. Якщо взяти ситуацію з українським сиром можливо все, що завгодно. На мою думку, РФ, на сьогоднішній день, використовує дані важелі для того, щоб впливати на перебіг подій в Україні.
- Доволі цікава ситуація склалася із угодою про ЗВТ з СНД. Як відомо, вона була підписана представниками восьми країн співдружності, і зокрема прем’єр – міністром України, але з усіх восьми країн ратифікували цю угоду тільки одна – РФ. Всі інші не поспішають цього робити, в тому числі й Україна. В українському парламенті, здається, навіть не зареєстрований цей документ. І от з’являється стаття у газеті «Комерсантъ», в якій посилаючись на певні джерела, стверджують, що начебто угода підписана прем’єр – міністрами восьми країн не відповідає тексту угоди, яка була порафована делегаціями цих же країн раніше. Начебто, додались близько п’ятдесяти груп товарів на, які РФ має право запроваджувати експортне мито. Цифри, котрі наводилися у статті доволі серйозні, на деякі товари, наприклад, мито близько 30%. Цікаво те, що якщо, вірити цьому ж виданню, то ще одна частина угоди передбачає у разі вступу країн учасниць у зону вільної торгівлі з іншими утвореннями державними, наприклад, коли Україна підписує угоду з асоціацією ЄС, то інші учасники СНД можуть встановлювати додаткові мита. Прошу Вас прокоментувати всю цю ситуацію, яка складається навколо угоди.
- Знову ж таки, наразі цієї угоди ми не бачили і думаю, якщо вона не підписана до цього часу, то напевно існують деякі проблеми, і вони, скоріш за все, пов’язані з тієї інформації, яка була в попередній угоді. Напевно, якщо відбулись, якісь зміни, вони дійсно, мають місце бути. Але поки ми цієї угоди не бачимо, досить складно коментувати ситуацію навколо неї, тому що, ми можемо собі тільки уявляти, спираючись на певні дані, які подають ті чи інші журналісти. - До речі, навіть деякі депутати, які працюють з подібними документами заявляли, що Україна наразі намагається вести переговори із РФ щодо змін положень цієї угоди, щоб вона не була перекошена на бік Росії. Як Ви вважаєте, чи вдасться досягнути такого вигляду угоди, яка могла б бути ратифікованою в українському парламенті? - Так, є така інформація, що цей договір не збалансований, що він дає перевагу більше Росії. Що стосується Вашого запитання, чи вдасться дійсно змінити кардинально тексти цієї угоди, то, на мою думку наврядчи. Певні поступки по деяким позиціям цієї угоди можливо будуть, але в цілому, ця угода залишиться в тому вигляді, в якому є.
- Ми починали нашу розмову з так званої «сирної війни» України з РФ, де проблеми були також України з Білорусією. Наші фахівці вже знайшли залишки певних препаратів ветеринарної медицини у молочній продукції Білорусі. Зважаючи на історію з Росією, потрібно бути дуже уважним аби не наговорити зайвого і не звинуватити партнерів у тому, чого не має насправді. Як розгортається ця ситуація зараз?
- Звичайно інформаційне агентство «AgroNews», яке я представляю зацікавлене у розв’язанні ситуації, пов’язаною саме з білоруською продукцією. Ми звернулись за коментарем і в прес-службі Держветфітослужби нам повідомили, що 21 березня була відряджена комісія до Білорусі, яка інспектувала підприємства. Наразі готується повний звіт по ситуації на ринку Білорусі. На сьогоднішній день є така інформація, що фахівці Держветфітослужби перевірили п’ять молочних, п’ять м’ясопереробних і п’ять птахоферм і в результаті інспекції були виявлені певні порушення. Ці порушення стосувалися вмісту антибіотиків, а також відсутності устаткування для утилізації молока від корів, які були вакциновані. Але на всіх об’єктах встановлена сучасна високоякісна техніка, і якщо були враховані ці недоліки, найближчим часом, я сподіваюсь, проблеми будуть усунені, і ринок буде відкритий. Я хочу наголосити на тому, що комісія працює, що є рух, що ніхто не зачиняється, ніхто не їде, немає ніякого хаосу.
- Білоруска сторона, в такому разі, не спростовує ці звинувачення?
- Не спростовує, тому що ніяких звинувачень поки, що ніхто не висуває. Є результати перевірки, і зараз буде підготовлений звіт Держветфітослужбою, і я думаю, що можливо буде прес-конференція, під час якої ми дізнаємось що, де і як.